Близькі родичі — діти, батьки, чоловік чи дружина, рідні брати й сестри, бабусі, дідусі та онуки — повністю звільнені від сплати податку на спадщину. Для них діє нульова ставка ПДФО, а військовий збір теж не нараховується. Це головне правило, яке діє в Україні станом на 2026 рік і рятує сім’ї від зайвих витрат саме тоді, коли біль найсвіжіший. Якщо ж спадкоємець стоїть далі по родинній лінії або один із учасників процесу — нерезидент, то податок з’являється: 5 % ПДФО плюс 5 % військового збору для резидентів і аж 18 % плюс 5 % для нерезидентів.
Таке звільнення не випадкове — держава намагається захистити саме ті родинні зв’язки, які найміцніші. Але за лаштунками криється безліч нюансів: від правильного визначення ступеня споріднення до того, як поводитися з нотаріусом і декларацією. Саме ці деталі часто вирішують, чи заплатите ви копійки, чи втратите значну частину спадщини.
Розбираємо все по поличках, крок за кроком, з прикладами з реального життя, щоб ви точно знали, на що розраховувати, коли прийде час відкривати спадкову справу.
Як саме працює оподаткування спадщини в Україні
В Україні немає окремого «податку на спадщину». Замість цього вартість успадкованого майна вважається доходом і оподаткується за правилами розділу IV Податкового кодексу. Нотаріус під час оформлення свідоцтва про право на спадщину вже визначає ставку, проводить оцінку (якщо потрібно) і часто навіть утримує податок одразу. Це зручно, але вимагає точності з самого початку.
База оподаткування — ринкова вартість майна на момент відкриття спадщини. Для квартири, будинку чи машини потрібна незалежна оцінка. Для грошей на рахунку чи депозитів — просто сума на момент смерті спадкодавця. Якщо спадкоємець відмовляється від спадщини, податок не нараховується взагалі — це важливий порятунок, коли майно обтяжене боргами чи податками.
Військовий збір, який раніше був 1,5 %, з грудня 2024 року піднявся до 5 % і застосовується до всіх оподатковуваних випадків спадщини. Тільки нульова ставка ПДФО повністю звільняє і від нього. Тому важливо точно зрозуміти, до якої категорії ви належите.
Хто отримує повне звільнення: перша і друга ступінь споріднення
Найближчі родичі — це ті, кого закон визнає членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення. Перший ступінь — батьки, чоловік або дружина, діти (включаючи усиновлених і навіть тих, хто народився вже після смерті спадкодавця). Другий ступінь — рідні брати й сестри (повнорідні), бабусі й дідусі з обох боків, онуки.
Для всіх цих людей ставка — 0 %. Ні ПДФО, ні військового збору. Це стосується будь-якого майна: квартири в Києві, дачі під Львовом, автомобіля, грошей на картці чи навіть корпоративних прав у бізнесі. Головне — підтвердити родинний зв’язок документами: свідоцтвами про народження, шлюб, усиновлення. Якщо документів бракує, доводиться йти до суду — і це реальна історія багатьох сімей, де хтось змінив прізвище чи жив далеко.
Важливо: звільнення діє тільки для резидентів України. Якщо спадкоємець постійно проживає за кордоном більше 183 днів на рік і не має статусу резидента, навіть рідна дитина може потрапити під 18 %. Тому статус резидентства перевіряють за паспортом, податковим номером і фактичним місцем проживання.
Додаткові пільги для вразливих категорій
Закон передбачає нульову ставку ще для кількох груп, незалежно від ступеня споріднення. Інваліди I групи, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти з інвалідністю отримують повне звільнення при спадкуванні певних об’єктів: нерухомості, рухомого майна (авто, техніка) та готівки або коштів на рахунках.
Це не універсальне правило для всього майна, але для найпоширеніших випадків воно працює. Наприклад, бабуся залишає онукові-інваліду квартиру — податку немає. А ось якщо онук отримає акції чи бізнес — тут уже можуть застосувати загальні правила. Такі пільги — це реальна підтримка для тих, хто й так проходить важкий шлях.
Коли доводиться платити: 5 % і 18 %
Якщо спадкоємець — дальній родич (дядько, племінник, двоюрідний брат) або взагалі не родич, але резидент України, то 5 % ПДФО плюс 5 % військового збору. База — вся вартість майна. Нотаріус зазвичай утримує суму одразу, і спадкоємець отримує чисту спадщину.
Найважчий варіант — нерезидентство. Якщо спадкодавець або спадкоємець (або обидва) не є податковими резидентами України, ставка стрибає до 18 % ПДФО плюс 5 % військового збору. Це стосується навіть близьких родичів. Багато українців, які виїхали після 2022 року, стикаються з цією проблемою: нотаріус вимагає статус резидента, і якщо документів недостатньо, податок нараховують за максимумом.
Окремий випадок — спадщина від нерезидента. Навіть якщо ви живете в Україні все життя, але дядько з Канади залишив вам квартиру, податок буде 18 %. Тому перед відкриттям спадкової справи завжди перевіряйте статус обох сторін.
| Категорія спадкоємця | Ставка ПДФО | Військовий збір | Коли застосовується |
|---|---|---|---|
| 1-й і 2-й ступінь споріднення (резиденти) | 0 % | 0 % | Батьки, діти, подружжя, брати/сестри, бабусі/дідусі, онуки |
| Інші резиденти | 5 % | 5 % | Дальші родичі, неродичі |
| Нерезидент (будь-який ступінь) | 18 % | 5 % | Хтось із сторін — нерезидент |
| Інвалід I групи, дитина-сирота (певні об’єкти) | 0 % | 0 % | Нерухомість, авто, гроші |
Дані таблиці базуються на положеннях Податкового кодексу України та роз’ясненнях Державної податкової служби.
Роль резидентства: як не втратити через переїзд
Резидентство — це не просто паспорт. Податкова дивиться на центр життєвих інтересів: де людина проводить більше 183 днів, де працює, де сім’я. Багато українців, які виїхали на початку війни, досі вважаються резидентами, якщо зберігають прописку і податковий номер. Але якщо нотаріус побачить закордонний паспорт чи адресу за кордоном — починає застосовувати 18 %.
Практика показує: якщо подати тільки українські документи і не згадувати про проживання за кордоном, часто все проходить за нульовою ставкою. Але це ризик — податкова може перевірити пізніше і донарахувати. Краще заздалегідь отримати довідку про резидентство або проконсультуватися з юристом.
Порядок оформлення спадщини: кроки, які рятують від переплат
Відкриття спадкової справи — протягом шести місяців після смерті. Нотаріус перевіряє родинні зв’язки, статус резидентства, проводить оцінку (якщо потрібно). Податок утримується або сплачується спадкоємцем до видачі свідоцтва. Декларацію про доходи подавати не потрібно, якщо ставка нульова або податок вже сплачено нотаріусом.
Якщо спадщина включає нерухомість за кордоном — ситуація ускладнюється. Треба перевіряти місцеве законодавство і можливі подвійні податки. Україна має угоди про уникнення подвійного оподаткування з багатьма країнами, але процедура все одно довга і потребує професійної допомоги.
Типові помилки при спадкуванні, яких краще уникнути
- Ігнорування військового збору 5 %. Багато хто думає, що якщо ПДФО 5 %, то ВЗ старий 1,5 %. Ні — з 2024 року це 5 %, і нотаріуси вже працюють за новими правилами. Перевіряйте розрахунок двічі.
- Неправильне визначення ступеня споріднення. Двоюрідні брати — це вже не другий ступінь. Вони платять 5 %. Люди часто плутають черги спадкування за Цивільним кодексом і податкові ступені — це різні речі.
- Затягування з оформленням. Пропустили шість місяців — доводиться йти до суду. А податок все одно нараховується від дати відкриття спадщини.
- Приховування статусу нерезидента. Краще чесно надати всі документи. Податкова все одно перевірить, а штрафи за приховування доходів відчутні.
- Відмова від спадщини без консультації. Іноді борги перевищують вартість майна, але буває, що після відмови інші родичі отримують усе з податком. Рахуйте заздалегідь.
Ці помилки коштують тисяч гривень і нервів. Краще витратити годину на консультацію, ніж потім платити зайве.
Практичні кейси, які трапляються щодня
Ситуація перша. Мати залишає квартиру синові. Він резидент, перший ступінь — 0 %. Нотаріус видає свідоцтво без копійки податку. Сім’я спокійно переоформлює майно.
Ситуація друга. Тітка (третій ступінь) залишає племіннику автомобіль вартістю 400 тисяч гривень. Племінник резидент — 5 % ПДФО (20 тисяч) плюс 5 % ВЗ (20 тисяч) = 40 тисяч гривень. Нотаріус утримує, і племінник отримує авто чистим.
Ситуація третя. Брат виїхав до Польщі на постійне проживання і став нерезидентом. Отримує від сестри (другий ступінь) частку будинку. Навіть попри близькість — 18 % + 5 %. Сума виходить суттєва, тому брат вирішує відмовитися від спадщини на користь дітей сестри, які є резидентами.
Такі історії показують: кожна деталь має значення. Емоції горя часто заважають думати про цифри, тому варто залучати юриста одразу.
Як підготуватися і не переплачувати
Зберігайте всі документи про родинні зв’язки. Робіть копії паспортів і податкових номерів. Якщо є підозра на нерезидентство — отримайте довідку про податкове резидентство заздалегідь. Консультуйтеся з нотаріусом або податковим юристом ще до відкриття спадкової справи. І головне — не відкладайте: шість місяців пролітають швидко.
Спадщина — це не тільки майно, а й відповідальність. Але коли знаєш правила, стає легше. Держава дає реальні пільги тим, хто дійсно близький, і це відчувається як підтримка в складний момент. А решта — просто математика і трохи уважності. І тоді спадщина залишається саме спадщиною, а не несподіваним боргом.