90-річчя члена-кореспондента НАН України М.М. Ільницького
Анотація
23 вересня виповнюється 90 років авторитетному вченому, поетові і перекладачеві, докторові філологічних наук, професорові, члену-кореспонденту НАН України Миколі Миколайовичу Ільницькому.
У 1957 р. М. Ільницький закінчив Дрогобицький педагогічний інститут імені Івана Франка. Працював у галузі журналістики, був завідувачем відділу критики і заступником головного редактора журналу «Жовтень» (нині — «Дзвін»). У 1990—2009 рр. — завідувач відділу, з 2009 р. — провідний науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Львів). Багатолітній завідувач (2001—2018), професор (2018—2022), професор-консультант (з 2022) кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1989), заслужений діяч науки і техніки України (2016), Doctor Honoris Causa Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (2014), заслужений професор Львівського університету (2019).
Микола Ільницький є унікальною постаттю в українській науці і культурі. Як фаховий літературний критик, теоретик та історик літератури, журналіст, редактор і скрупульозний дослідник він має вагомі здобутки в багатьох галузях гуманітаристики. Гідний подиву творчий доробок професора-інтелектуала налічує сотні позицій, серед яких різножанрові й багатоаспектні студії з історії української літератури ХІХ—ХХІ ст., фольклористики, теорії літератури, компаративістики, культурології, збірки поезій і перекладів. Його проникливі літературознавчі роздуми охоплюють літературний процес 20—30-х років ХХ ст. на західноукраїнських землях і в еміграції, актуальні проблеми франкознавства і шевченкознавства. Особлива роль належить ученому в поверненні до літературознавчої науки імен замовчуваних і заборонених постатей, вивченні їх життя і творчості. Дослідницькі знахідки, відкриття, ідеї М. Ільницького збагатили сучасну літературну критику. Глибокі новаторські розвідки досвідченого літературознавця і критика мають непроминальну цінність і є безперечним надбанням науки про літературу.