Вісник НАН України. 2014. № 3. С. 67-76.
СМЕРТЕНКО Петро Семенович –
кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник
Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України
ЧЕРНИШЕВ Леонід Іванович –
кандидат технічних наук, зав. лабораторії
Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
БІЛАН Ірина Іванівна –
кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник
Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
СОЛОНІН Юрій Михайлович –
чл.-кор. НАН України, заступник директора
Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
ГОРОХОВАТСЬКА Марина Ярославівна –
кандидат хімічних наук, учений секретар
Науково-організаційного відділу Президії НАН України,
КУЛЬЧИЦЬКИЙ Іван Іванович –
президент Громадської організації «Агенція європейських інновацій» (Львів)
КОТ Ольга Вікторівна–
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
БОЙКО Надія Володимирівна –
доктор біологічних наук, професор Ужгородського національного університету,
координатор Української національної технологічної платформи «Агропродовольча»
КЛАСТЕРИ І ТЕХНОЛОГІЧНІ ПЛАТФОРМИ ЯК МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Для сталого розвитку економіки України необхідне використання всіх можливостей наявних механізмів інноваційного розвитку, зокрема кластерів і технологічних платформ. Застосування цих форм має ґрунтуватися на поєднанні загальнонаціонального та регіонального розвитку. Кластер у класичній формі спирається на географічне розташування, тому більшою мірою відповідає регіональній політиці, тоді як технологічна платформа формується згідно з галузевими ознаками і відповідає загальнонаціональному розвитку. Показано, що реалізація наукових розробок вимагає об’єднання зусиль та ресурсів усіх учасників ланцюга, від наукової ідеї до продажу прав інтелектуальної власності, товарів і послуг. Технологічні платформи слугують саме цій меті, сприяючи підвищенню конкурентоспроможності, сталому розвитку й виробництву товарів та послуг світової якості. Наведено приклади технологічних платформ, які почали формуватися в Україні. Звернено увагу на необхідність удосконалення юридичних та правових норм для створення і функціонування технологічних платформ і кластерів в Україні.
Ключові слова: кластер, технологічна платформа, регіональний розвиток, інноваційна економіка України.
Сучасна парадигма економічного розвитку держав ґрунтується на принципі незалежного розвитку окремих регіонів та співтовариств [1–3]. Водночас інноваційний розвиток регіонів, як, власне, й інших територіальних об’єднань, спирається на наявність власних і можливість залучення зовнішніх ресурсів, а також уміння використовувати одразу обидва види ресурсів. На прикладі польського досвіду покажемо шляхи формування регіональної інноваційної політики як органічної складової державної політики. Загальна стратегія розвитку науки та інновацій у Польщі стала дороговказом для політиків і адміністраторів усіх рівнів. Їй підпорядковано регіональні інноваційні стратегії, що враховують місцеві умови і для реалізації яких розроблено план дій, що містить у собі та підпорядковує за вертикаллю й горизонталлю будь-які кроки в інноваційному напрямі: чи то будівництво, чи то створення малого підприємства. Під словом «підпорядковує» маємо на увазі гармонійне поєднання ініціативи на місцях із необхідністю виконання плану дій і реалізації загальної стратегії розвитку науки та інновацій у державі. Крім університетів та науково-дослідних інститутів Польської академії наук, основними ініціаторами та виконавцями плану дій є новостворені центри перспективних технологій, центри передових досліджень і центри трансферу технологій, науково-технологічні парки та наукові центри. Вони тісно співпрацюють з великими й малими підприємствами, а також сприяють створенню нових інноваційних підприємств, які на початковому етапі підтримує держава. Повний текст (PDF).