Вісник НАН України. 2014. № 10. С. 81-85.

КАРПІЛОВСЬКА  Євгенія Анатоліївна –  
доктор філологічних наук, професор,
завідувач відділу структурно-математичної лінгвістики
Інституту української мови  НАН України

ВІДДАНІСТЬ МОВІ ТА МОВОЗНАВСТВУ
До 75-річчя члена-кореспондента НАН України Н.Ф. Клименко

22 жовтня 2014 р. член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України Ніна Федорівна Клименко, а з нею мовознавча громада України й зарубіжжя відзначатимуть подвійний ювілей — 75-річчя від дня її народження та 50-річчя її невтомної й плідної наукової праці на мовознавчій ниві.

Член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор Ніна Федорівна Клименко належить до кола вчених, які сьогодні широтою проблематики досліджень, її актуальністю, ґрунтовністю аналізу матеріалу і виваженістю висновків визначають рівень і обличчя українського мовознавства. Її ім’я добре відоме не лише україністам, славістам, а й елліністам, фахівцям з класичної філології, загального й порівняльно-історичного та зіставно-типологічного мовознавства, перекладознавства, структурної, математичної, прикладної та комп’ютерної лінгвістики, когнітивістики, мовної синергетики. У розвиток кожної з цих важливих ділянок сучасного мовознавства вона зробила свій оригінальний і вагомий внесок.

Народилася Ніна Федорівна 22 жовтня 1939 р. у місті Черкаси, яке на той час було районним центром. Робітнича сім’я Федора Даниловича і Мотрі Нечипорівни Клименків не мала великих статків, дітей своїх батьки змалечку привчали до праці, поваги до людей, до життя по совісті. Цим батьківським заповітам Ніна Федорівна зберігає незмінну вірність. У 1956 р. із золотою медаллю вона закінчила середню школу № 1 у Черкасах. Цю школу та її вчителів Ніна Федорівна згадує з незмінними теплотою і вдячністю. Того ж 1956 р. Ніна Клименко стала студенткою відділення російської мови та літератури філологічного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. За її словами, в університеті з 1956 до 1961 р. «минули мої напівголодні і найщасливіші п’ять років життя»: вчилася охоче і наполегливо, жила в гуртожитку на саму стипендію, спочатку одержувала підвищену, а з третього курсу – Ленінську стипендію. 1958 рік став початком нового важливого етапу в житті студентки Ніни Клименко – початком її формування як всесвітньо відомого сьогодні вченого-еллініста, засновника в 1999 р. разом із професором Олександром Даниловичем Пономаревим – іншим відданим учнем Андрія Олександровича Білецького і Тетяни Миколаївни Чернишової – першої в Україні кафедри елліністики в Київському університеті. Понад 40 років наполегливої, невтомної наукової і перекладацької праці, пропаганди мови і культури Греції в Україні і дбайливого вивчення мови греків українського Надазов’я – румеїв пролягли між цими двома датами. Довгий цей шлях, з якого не звернули вірні й талановиті учні А.О. Білецького і Т.М. Чернишової, привів їх до втілення мрії своїх учителів про такий науково-просвітницький і культурний університетський осередок еллінізму в Україні. Саме Білецькі зі своїми першими учнями-елліністами познайомили Грецію з творами Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Результати роботи над підрядковими перекладами творів класиків української літератури лягли в основу перших наукових статей Ніни Федорівни: «Співець українського народу» про творчість Тараса Шевченка, що була опублікована в грецькому журналі «Пірсос» (Смолоскип) у 1961 р., коли її авторка ще була студенткою, і «Леся Українка», яка побачила світ на сторінках кіпрського журналу «Неа епохі» (Нова епоха) в 1963 р. Повний текст (PDF)