Вісник НАН України

П’ятдесят років давидовському солітону

2024-03-26T08:44:02+00:00

У статті коротко описано історію відкриття солітона, розглянуто зародження і розвиток ідеї, висловленої 50 років тому відомим фізиком-теоретиком ХХ ст. Олександром Сергійовичем Давидовим, щодо використання солітонів для пояснення механізму передачі енергії в біологічних системах на макроскопічні відстані. Це явище здобуло назву давидовського солітона, 50-річчю якого було присвячено ХХІХ Давидовські читання з теоретичної фізики, що відбулися в Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.

«Історія під замовлення» для російської агресії: українська відповідь

2024-03-25T20:50:49+00:00

У статті проаналізовано Указ Президента України В. Зеленського «Про історично заселені українцями території Російської Федерації» і окреслені ним завдання для науковців. Оцінюючи документ як політичну відповідь України, автор показує історичну безпідставність спроб Путіна використовувати «історію під замовлення» з метою обґрунтування дальшого нарощування агресії під приводом захисту території та населення історичної Росії, що фактично зводиться до заперечення права на існування Української держави та її народу, а відтак до викличного нехтування міжнародним правом і, власне, історичною правдою у намаганнях відтворити Російську імперію.

Регіонально-просторові кластери українських безпекових студій: синергія соціогуманітаристики

2024-03-25T20:56:56+00:00

Сучасні мілітарні виклики в Україні поставили перед державою і суспільством завдання оптимізації безпекової стратегії в інтересах зміцнення національної обороноздатності та стійкості. У статті проаналізовано синергетичний потенціал і аналітичний ресурс регіоналістики у формуванні гуманітарної складової національної безпеки та інституалізації українських безпекових студій, прогнозуванні геополітичних ризиків та загроз, виробленні дієвих механізмів вирішення територіальних конфліктів, проясненні витоків проблем комунікативного взаємо(не)розуміння. Показано, що використання регіонально-просторових кластерів у формуванні гуманітарної складової безпекової стратегії забезпечить переосмислення місця і ролі гуманітарних чинників у суспільному розвитку, оновлення теоретичних засад національної безпеки та розроблення європейських моделей регіональної політики України.

Хто є суб’єктом у машинному навчанні?

2024-03-26T08:29:12+00:00

У листі до редакції автор висловлює свою думку щодо обґрунтованості використання широко вживаного терміна «машинне навчання» і пропонує змінити його на правильний — «навчання машин».

Непідвладне й кероване в наукових знаннях і вербальній науковій мові

2024-03-26T08:32:57+00:00

Закономірна різноманітність помилок вербальної наукової мови свідчить, що крім звичайних помилок, виправних філологічно, є помилки складніші, сутнісно-змістові, виявлення і виправлення яких потребує залучення інших знань — наукознавчих. Досі мало відомі, такі помилки інваріантно поширені в різних етномовних науково-освітніх змістах і підлягають атрибутивно-наукознавчому діагностуванню відповідно до положень атрибутивного наукознавства, нової галузі науки про науку, осмисленої та напрацьованої в Україні. Такі помилковості складені хибними сутнісними трактуваннями відмінних між собою реалій, адекватний опис яких можливий на базі знань про об’єктно-сутнісну і предметно-знаннєву вербальні наукові субмови. Єдність фрагментів цих субмов дає цілісну вербальну наукову мову й відображення всіх вербальних наукових і освітніх змістів. Атрибутивно-наукознавче напрацювання — український пріоритет світового рівня.

Вражаючий поліматизм

2024-03-26T08:47:42+00:00

16 березня виповнюється 90 років унікальній багатогранній особистості сучасної України — знаному фізику-теоретику, відомому перекладачу, поліглоту, дипломату, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1990), лауреату премії імені Максима Рильського (2005), кавалеру ордена Вранішнього Сонця (2006), члену Національної спілки письменників України, співробітнику Інституту фізики НАН України (1960—1966) та Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (1966—1992), першому голові Вищої атестаційної комісії України (1992—1996), раднику з питань науки та освіти в Посольстві України в Японії (2001—2003), доктору фізико-математичних наук (1977) Івану Петровичу Дзюбу.

Рої дронів — кульмінація дронізації воєн

2024-03-25T20:45:05+00:00

У статті на системній основі розглянуто актуальне питання, пов’язане зі створенням та застосуванням роїв дронів військового призначення. Показано, що у світі відбувся перехід від поодиноких використань БпЛА до групового та масового застосування, кульмінацією якого стає роїння дронів — мобільних автономних безпілотних апаратів (повітряних, наземних, підводних чи надводних), запрограмованих на виконання відповідних завдань. Перелічено особливості, що характеризують рій безпілотників, визначено загальні умови реалізації ройового інтелекту. Технологію рою можна використовувати також для комбінування БпЛА з іншими роботизованими засобами. Проаналізовано сучасний стан створення і перспективи використання технології роїння дронів, передусім військового призначення, в провідних країнах світу. Зроблено висновок, що в найближчі 10—15 років з розвитком ройового інтелекту, складних систем озброєння і новітніх матеріалів рої дронів перейдуть на етап домінування.

Сучасна українська нація як діалектична єдність національно-громадянського і етнічного

2024-03-26T08:17:49+00:00

У доповіді наведено результати дослідження особливостей становлення й розвитку сучасної української нації як етнічно, культурно, мовно та політично багатоскладової громадянської спільноти. Це, зокрема, єдність і боротьба протилежностей особливого етнічного та спільного національно-громадянського в процесі націєтворення, зв'язок цього процесу з біфуркаційними соціальними кризами, що супроводжували суверенізацію України й наступні політичні, світоглядні та інші зміни всередині українського соціуму. Серед причин таких криз — намагання конкурентних груп правлячого класу країни політизувати етнічні відмінності населення різних регіонів для формування й мобілізації «свого електорату», а також гібридна та повномасштабна воєнна агресія Росії і росіян проти України та українців. Проаналізовано концептуальні суперечності законодавства, покликаного спрямовувати державну політику націєтворення й посилення соціальної згуртованості нації та забезпечувати інституціональну ефективність державного етнополітичного менеджменту. Акцентовано увагу на необхідності вдосконалення правових регуляторів цієї політики та управлінських практик. Аргументовано пропозиції щодо такого удосконалення.

Про стан та перспективи досліджень з фізики високих енергій у рамках участі в міжнародних колабораціях LHCb (CERN, Geneva) та CBM (GSI/FAIR, Darmstadt)

2024-03-26T08:21:52+00:00

У доповіді розглянуто результати досліджень та перспективи розширення участі Інституту ядерних досліджень НАН України в експериментах міжнародних колаборацій LHCb і CBM в рамках модернізації їхніх трекових систем з використанням новітніх монолітних мікропіксельних детекторів, виготовлених за CMOS-нанотехнологіями. Така модернізація уможливить проведення фізичних вимірювань за десятикратно підвищеної світності експериментів із відповідним зростанням їх статистичної значущості й точності просторово-часових характеристик реконструйованих фізичних подій. В Інституті створено також систему оцінки якості мікродетекторів.

Стан досліджень і розробок зі створення матеріалів та елементів для поглинаючих стрижнів системи керування та захисту ядерних реакторів України

2024-03-26T08:25:29+00:00

Доповідь присвячено актуальним роботам із розроблення нейтронпоглинаючих матеріалів для систем керування та захисту ядерних реакторів, які проводяться в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» і спрямовані на науково-технічну підтримку ядерного паливного циклу України. Розглянуто найбільш вагомі результати фундаментальних і прикладних досліджень у галузі ядерного матеріалознавства, конструювання й технологій виготовлення поглинаючих елементів для реакторів різного типу, зокрема й малих модульних реакторів, які планується впроваджувати в структуру ядерної енергетики України.

70-річчя члена-кореспондента НАН України Ф.І. Товкача

2024-03-26T08:51:56+00:00

Відомий вчений у галузі вірусології, молекулярної біології та генетики бактеріофагів, завідувач відділу молекулярної генетики бактеріофагів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, лауреат премії ім. Д.К. Заболотного НАН України, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України Федір Іванович Товкач народився 25 березня 1954 р. У 1976 р. закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка. Ще у студентські роки почав працювати в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, який став першим і єдиним науковим закладом у його трудовій біографії.

Ф.І. Товкач — автор більш як 200 наукових публікацій з актуальних питань молекулярної біології вірусів, бактеріоцинів, плазмід, механізмів патогенезу вірусних інфекцій у мікроорганізмів. Він розробив оригінальні молекулярно-генетичні підходи і методи для дослідження автономних генетичних елементів вірусної природи у бактерій. Ф.І. Товкач запропонував і практично підтвердив нове концептуальне положення, яке є революційним для систематики і таксономії мікроорганізмів: мозаїка помірних фагів, дефектних фагів, бактеріоцинів і плазмід, а також систем рестрикції-модифікації визначає не лише штамову, а й видову різноманітність бактерій. За цикл праць «Фітопатогенні бактерії — збудники особливо небезпечних хвороб рослин та їх автономні генетичні елементи» у 2013 р. він став лауреатом премії ім. Д.К. Заболотного НАН України.

Ф.І. Товкач є членом редакційних колегій «Мікробіологічного журналу», журналу «Мікробіологія і біотехнологія», «Вісника генетиків і селекціонерів України», входить до складу спеціалізованої вченої ради при Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. За короткий час Федір Іванович підготував 11 кандидатів наук. Він читає курс лекцій «Молекулярна мікробіологія» у КНУ імені Тараса Шевченка, на базі Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова він організував і започаткував щорічну науково-практичну школу «Молекулярна мікробіологія і біотехнологія». За активну педагогічну і виховну діяльність у 2008 р. його нагороджено відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни».

60-річчя члена-кореспондента НАН України О.В. Макарової

2024-03-26T08:54:19+00:00

Доктор економічних наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент НАН України Олена Володимирівна Макарова народилася 8 березня 1964 р. У 1987 р. закінчила Харківський інженерно-економічний інститут. З 2007 по 2023 р. була заступником директора з наукової роботи і завідувачем відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

О.В. Макарова брала участь у виконанні понад 90 наукових проєктів і науково-дослідних робіт, таких як «Оцінювання національної соціальної політики в контексті глобальних викликів», «Оцінка сучасних ризиків людського розвитку», «Модерні механізми забезпечення сталого людського розвитку» та ін. Інша важлива частина її професійної діяльності — це експертна участь у пілотному проєкті щодо виведення малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб зі стану бідності, проєкті «Щомісячні оцінки ситуації з внутрішньо переміщеними особами у всіх областях України на підтримку гуманітарних програм в Україні», підготовці проєкту Державної програми з питань старіння населення в Україні на 2017—2022 роки; експертне консультування в рамках проєкту «Економічна оцінка наслідків гендерно зумовленого насильства в Україні», консультування з питань удосконалення гендерної статистики в межах проєкту «ООН-Жінки», участь у розробленні пропозицій щодо державної підтримки малозабезпечених верств населення в умовах підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Вона один зі співавторів методики розрахунку регіонального індексу людського розвитку, яку використовує Державна служба статистики України; методики, розробленої на виконання Постанови КМУ від 20.06.2012 № 554 «Про проведення моніторингу та оцінювання ефективності програм соціальної підтримки населення».

О.В. Макарова — автор понад 150 наукових публікацій, має 12 свідоцтв про реєстрацію авторського права. Під її керівництвом захистилися 7 кандидатів наук. Вона заступник головного редактора журналу «Демографія та соціальна економіка», член редколегії журналу «Регіональна економіка», член Комітету наукової термінології при Президії НАН України.

50-річчя члена-кореспондента НАН України С.І. Максименка

2024-03-26T08:56:46+00:00

Вчений-математик, спеціаліст у галузі топології, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Сергій Іванович Максименко народився 16 березня 1974 р. Після закінчення Київського державного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (1995) вступив до аспірантури Інституту математики НАН України, де навчався під керівництвом члена-кореспондента НАН України В.В. Шарка. З 1998 р. працює в Інституті, є завідувачем відділу алгебри і топології (з 2021 р.).

У наукових працях С.І. Максименка досліджено гомотопічні властивості різних класів відображень многовидів, описано компоненти зв’язності просторів відображень Морса компактних поверхонь у коло, обчислено гомотопічні типи стабілізаторів та орбіт широкого класу гладких функцій на компактних поверхнях відносно природних дій груп дифеоморфізмів цих поверхонь, розроблено підхід до обчислення гомотопічних типів груп дифеоморфізмів шарувань Морса—Ботта на многовидах вищих розмірностей. Сергій Іванович є автором понад 60 наукових статей та 1 монографії.

С.І. Максименко викладав у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Київському академічному університеті НАН України. Є членом спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій при Фізико-технічному інституті низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України. Щороку організовує міжнародну конференцію «Алгебраїчні та геометричні методи аналізу» і літню математичну школу «Алгебра, топологія, аналіз». У 2018—2023 рр. був президентом Київського математичного товариства, а нині є його віцепрезидентом. Він головний редактор журналу «Праці міжнародного геометричного центру», член редколегій журналів «Український математичний журнал» та «Methods of functional analysis and topology». Серед його учнів 1 доктор та 2 кандидати наук, 3 доктори філософії.

Наукові здобутки С.І. Максименка відзначено премією Президента України для молодих вчених та премією імені О.В. Погорєлова НАН України.

Колеги та учні вітають Сергія Івановича з ювілеєм і бажають здоров’я, невичерпної енергії та подальших творчих звершень.

Із зали засідань Президії НАН України

2024-03-26T08:10:24+00:00

Про стан та перспективи досліджень з фізики високих енергій в рамках участі в міжнародних колабораціях LHCb (CERN, Geneva) та CBM (FAIR, Darmstadt) (доповідач — член-кореспондент НАН України В.М. Пугач)

Забезпечення подальшого розвитку інформаційно-аналітичних систем керування ресурсами (доповідач — доктор технічних наук І.П. Сініцин)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

Із зали засідань Президії НАН України

2024-03-26T08:14:46+00:00

Ефективні технології порошкової металургії для отримання композиційних матеріалів та модифікування ливарних сплавів (доповідач — член-кореспондент НАН України Г.А. Баглюк)

Стан досліджень і розробок зі створення матеріалів та елементів для поглинаючих стрижнів системи керування та захисту ядерних реакторів України (доповідач — кандидат фізико-математичних наук В.С. Красноруцький)

Кадрові та поточні питання